ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ людини СПРАВА «ПЄВНЄВ ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF PYEVNYEV AND OTHERS v. UKRAINE) (Заява № 19907/18 та 7 інших заяв) Стислий виклад рішення від 14 березня 2024 року До Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) заявники скаржилися за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) на надмірну тривалість цивільних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Розглянувши скарги заявників. Європейський суд дійшов висновку, що тривалість судового розгляду у цих справах була надмірною і не відповідала вимозі «розумного строку» та, що у заявників не було ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цими скаргами та констатував порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції. ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО 1. Вирішує об’єднати заяви; 2. Оголошує заяви прийнятними; 3. Постановляє, що ці скарги свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю цивільних проваджень та відсутністю у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту; 4. Постановляє, що: (a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені в таблиці у додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу; (b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти».