ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 квітня 2026 року м. Київ cправа № 910/9528/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Булгакової І.В. (головуючої), Власова Ю. Л., Малашенкової Т.М., за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є., представників учасників справи: позивача - ҐЛАКСОСМІТКЛАЙН БАЙОЛОДЖІКАЛЗ С.А. (GLAXOSMITHKLINE BIOLOGICALS S.A.) - Сопільняк В.Ю., адвокат (довіреність від 10.04.2024 №10-738), відповідача - Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" - Поліщук Н.В. (самопредставництво), розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2025 (суддя Підченко Ю.О.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2026 (судді Остапенко О.М., Сотніков С.В., Отрюх Б.В.) за позовом ҐЛАКСОСМІТКЛАЙН БАЙОЛОДЖІКАЛЗ С.А. (GLAXOSMITHKLIN...

Воєнний стан продовжує чинність патентів, строк дії яких спливає під час його дії. Закон України від 1 квітня 2022 року № 2174-IX «Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану , введеного у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України» поширюється не лише на строки для вчинення процедурних дій у сфері інтелектуальної власності, а й на строки чинності самих майнових прав інтелектуальної власності. Якщо строк дії патенту спливав під час воєнного стану, такий патент вважається чинним до дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану. Такого висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду. Компанія звернулася до суду з позовом до Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (Укрноіві) про скасування рішення про відмову у продовженні строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід «ВІРУСНІ АНТИГЕНИ» за патентом України № 8553...

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 червня 2026 року м. Київ справа № 826/25177/15 провадження № 11-407зва25 Велика Палата Верховного Суду у складі: головуючого судді Погрібного С. О., судді-доповідача Гімона М. М., суддів Банаська О. О., Білоконь О. В., Булейко О. Л., Губської О. А., Ємця А. А., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартинюк Н. М., Стефанів Н. С., Стрелець Т. Г., Тітова М. Ю., Ткача І. В., Уркевича В. Ю., за участю: секретаря судового засідання Лупінос Я. В., представників позивача - Антонеску О. Г., Стригуна М. А., представника відповідача-1 - Ходорича О. М., представників відповідача-2 - Ходорича О. М., Рябоконя В. В., представника відповідача-3 - Косянчук Л. Г., розглянула у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2016 року, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року, ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 ...

Рішення ЄСПЛ у справі Мошін проти України. ЄСПЛ 09.10.2025 постановив рішення у справі «Мошін проти України», у якому установив порушення Україною ст. 1 Першого протоколу до Конвенції з огляду на незаконне проведення органами державної влади в Україні демонтажу належного заявнику на праві власності нерухомого майна.          ЄСПЛ виходив з того, що заявник був офіційно зареєстрований як власник будівлі, яка була класифікована як нерухомість; його право власності не оскаржувалося, не визнавалося недійсним або іншим чином не ставилося під сумнів органами державної влади, доки суди не були покликані розглянути ex post facto питання про законність демонтажу будівлі.         Суд врахував, що демонтована будівля мала певні особливості і заявнику слід було б проявити особливу ретельність та обережність під час її придбання як «нерухомості». Однак реєстраційні органи влади жодного разу не поставили під сумнів класифікацію будівлі та не відмовили в її реєстрації.       ЄСПЛ зазначив, що необхі...

Висновки Це узагальнення висвітлює діяльність Вищої ради правосуддя під час реалізації її конституційних повноважень з розгляду скарг на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів і кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів. Узагальнення практики Вищої ради правосуддя із цього питання має важливе значення для правозастосовної діяльності Вищої ради правосуддя як державного колегіального конституційного органу, наділеного відповідним обсягом повноважень, а також є своєрідним орієнтиром як для відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження стосовно прокурорів, так і для прокурорів, щодо яких ухвалені рішення за результатами відповідного дисциплінарного провадження, та осіб, які подали дисциплінарну скаргу про вчинення прокурором дисциплінарного проступку. 1. Під час розгляду скарг на рішення у дисциплінарних провадженнях стосовно прокурорів практика ...

V. Огляд судових рішень за результатами оскарження рішень Вищої ради правосуддя Під час проведення узагальнення встановлено, що упродовж 2017-2021 років за результатами судового розгляду оскаржуваних рішень ВРП, ухвалених за скаргами на рішення в дисциплінарних провадженнях стосовно прокурорів, Верховним Судом ухвалені рішення, якими 11 рішень Ради залишено без змін і лише 5 рішень ВРП було скасовано (із них за результатами перегляду 4 скарг ВРП вже ухвалено нові рішення, одна скарга наразі не розглянута). Таким чином, Верховним Судом переглянуто по суті 16 рішень Ради, що становить 12,8 % від загальної кількості рішень, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення в дисциплінарних провадженнях стосовно прокурорів (125). Вказані статистичні дані (таблиця 6) свідчать про високий рівень довіри до ухвалених Вищою радою правосуддя рішень. У цьому розділі значну увагу приділено огляду всіх рішень Ради, які було скасовано судом, оскільки саме визначення підстав скасування рішень та ун...