Про стандарти доказування під час розгляду клопотань щодо запобіжних заходів у контексті прецеденту «Рідкодубський та інші проти України».
Правосуддя у своїй найглибшій сутності є архітектурою балансу, де кожен елемент конструкції — від окремої норми закону до внутрішнього переконання судді — повинен працювати з точністю бездоганного механізму. Однак, коли ми звертаємо свій погляд на реалії кримінального процесу в Україні, особливо в чутливому контексті застосування запобіжних заходів, ми надто часто спостерігаємо не архітектурну досконалість, а хитку будівлю, зведену на фундаменті припущень, страхів та соціального тиску.
Фундаментальне питання, яке сьогодні гостро стоїть перед вітчизняною юридичною спільнотою, полягає не стільки в суворості закону, скільки в стандартах доказування, які перетворюють абстрактну можливість ризику на юридичний факт, достатній для позбавлення людини найціннішого активу — свободи.
Подією, що змушує нас знову повернутися до глибокої, безкомпромісної ревіз...