Щодо некоректності зловживання ч.3 ст.337 КПК усупереч праву на захист.
Останнім часом, на жаль, набуває негативної популярності практика самостійної зміни судом правової кваліфікації із призначенням особі покарання, або, ще гірше, скасування судом апеляційної інстанції виправдувального вироку та перекваліфікації дій обвинуваченого на інший злочин.
На мій погляд, такий підхід суперечить принципам правової визначеності, яка є обов’язковим елементом засади «верховенства права» (ст.8 КПК), змагальності сторін (ст.22 КПК), порушує завдання кримінального провадження щодо захисту прав та основоположних свобод людини (ст.2 КПК), суперечить вимозі щодо законності судового рішення (стст.9, 370 КПК), ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, практиці ЄСПЛ та вочевидь не корелюється із правом особи на захист (ст.63 Конституції, ст.20 КПК).
Так, законодавець пов’язав право суду змінити обвинувачення з метою ухвалення лише справедливого судового рішення (ч.3 ст.337 КПК). І ...