🔥 Суд vs медіа: хто відповідає за репутацію в інтернеті? 📅 18 лютого 2026 року Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій у резонансній справі про захист ділової репутації між ТОВ «Видавництво Атлант» та ТОВ «Голдберрі» і відправив її на новий розгляд. ⚖️ Ключовий висновок: суди нижчих інстанцій передчасно визнали відповідача єдиним належним, не дослідивши роль автора публікації та першоджерела інформації. Верховний Суд наголосив — у справах про поширення інформації в інтернеті відповідальність можуть нести не лише ті, хто перепостив матеріал, а й автор та власник сайту. 🧩 Суд підкреслив необхідність комплексного аналізу: чи було схвалення контенту, чи відбулося повторне поширення, чи діяв поширювач добросовісно та за стандартами журналістики. Також важливо розмежовувати фактичні твердження та оціночні судження. 📉 Через процесуальні порушення та неповне дослідження обставин рішення першої та апеляційної інстанцій скасовано. Тепер справа повертається на новий розгляд, де м...

Розміщення гіперпосилання на публікацію іншого медіа саме по собі не свідчить про поширення всієї інформації та про автоматичну відповідальність за поширення недостовірної інформації. Матеріал, оприлюднений шляхом розміщення гіперпосилання на публікацію іншого медіа та короткого її викладення, не свідчить про автоматичну відповідальність за весь зміст першоджерела. Належним відповідачем у справах про захист ділової репутації в разі поширення інформації в мережі «Інтернет» є автор матеріалу та власник вебсайту, на якому цей матеріал розміщено. Саме позивач повинен визначити належне коло відповідачів з урахуванням правової природи спірних правовідносин і характеру поширення інформації. Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. ТОВ звернулося з позовом до іншого товариства про захист ділової репутації. Позов мотивовано тим, що на вебсайті відповідача було розміщено короткий виклад журналістського розслідування та гіперпосилання на п...

♻️Трохи про правовий режим стипендії Ухвала КЦС ВС від 06.03.2026 у справі № 331/3326/21 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/134801898 1️⃣Законодавець встановлює специфічний правовий режим для стипендії. Це проявляється, зокрема, у: використанні щодо стипендії таких формулювань як: «грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування» (пункт 1 частини першої статті 1215 ЦК України); «інших соціальних виплат» (частина перша статті 1227 ЦК України); наданні для неповнолітніх самостійного права розпоряджатися стипендією та специфічному механізмі обмеження чи позбавлення цього права (стаття 31 ЦК України); недопустимості повернення стипендії як безпідставно набутого майна (пункт 1 частини першої статті 1215 ЦК України); 2️⃣Законодавець розмежовує стипендії, що призначаються державою, та стипендії, призначені юридичними та фізичними особами, які направили студента на навчання. 3️⃣Право на стипендію виникає через наявність в особи певних особистих «якостей», зокрема успішного нав...

Накладення арешту на земельну ділянку у спорах про встановлення сервітуту є ефективним та співмірним заходом забезпечення позову. Якщо під час розгляду справи про встановлення земельного сервітуту існує ризик відчуження ділянки, накладення арешту на земельну ділянку, щодо якої позивач просить встановити такий сервітут, є співмірним і адекватним заходом забезпечення позову в межах наявного спору. Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики. У справі, що переглядалася, правовідносини стосувалися вирішення земельного спору між власниками сусідніх земельних ділянок щодо встановлення земельного сервітуту. Під час розгляду справи позивачі подали заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, щодо якої порушується питання про встановлення земельного сервітуту. Суди попередніх інстанцій частково задовольнили заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельн...

Регрес у справі, щодо відшкодування збитків заподіяних довкіллю (КГС ВС у справі № 905/679/24 від 09 квітня 2025 року) Фабула судового акта: Бувають випадки коли перевірки органів Державної екологічної інспекції закінчуються виставлення претензії про відшкодування шкоди заподіяної довкіллю і от тоді у керівника підприємства виникає питання хто у цьому винен. Насправді в правозастосовчій практиці не так багато справ пов’язаних з регресом щодо відшкодування збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу з працівників підприємств, як правило такі справи стосуються лише регресу з працівників лісової охорони. Комунальне підприємство за рішенням суду сплатило 1 371 705,34 грн в якості відшкодування шкоди завданої шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок перевищення встановлених нормативів гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин. Згодом комунальне підприємство звернулася з позовом про відшкодування шкоди в порядку регресу до свого працівника - головного ін...

Службова особа (навіть колишня) зобов’язана відшкодувати в повному обсязі шкоду, заподіяну підприємству незаконним звільненням працівника, зокрема суму середнього заробітку, виплаченого за час вимушеного прогулу (КЦС ВС у справі № 301/3082/23 від 18 лютого 2026 р.) Фабула судового акта: В Україні суди щороку поновлюють на роботі (державній службі, службі в органах місцевого самоврядування) тисячі працівників і лише сотні доходять до стягнення коштів в порядку регресу. Фабула даного рішення суду є дуже простою директор підприємства лісового господарства звільнив підпорядкованого йому працівника. Працівник поновився на роботі через суд. Підприємство відповідно до рішення суду виплатило середній заробіток за час вимушеного прогулу. ДП “Ліси України” звернулося до колишнього керівника підприємства лісового господарства з позовом в порядку регресу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, утримання та сплати суми податків та зборів, нарахування та сплати єдиного внес...