Чи підлягають поверненню сплачені аліменти після виключення відомостей про батьківство з актового запису про народження дитини: рішення суду. Житель Хмельницької області звернувся до суду із заявою, в якій просив визнати виконавчий лист про стягнення аліментів на утримання доньки таким, що не підлягає виконанню, а також стягнути з колишньої дружини безпідставно одержані за виконавчим листом 71 822 грн. Заявник пояснив, що рішенням суду з нього було стягнуто аліменти на утримання доньки в розмірі 1/4 частки зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 15 січня 2024 року і до повноліття дитини. На підставі цього рішення видано виконавчий лист. Однак за рішенням суду від 20 листопада 2025 року відомості про нього як про батька доньки виключено з актового запису про її народження. У зв’язку з цим чоловік вважав, що не має обов’язку утримувати дитину. Водночас в межах виконавчого провадження з нього стягнуто 71 822 грн аліментів. Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької об...

Документи, подані учасником після кінцевого строку або не завантажені до електронної системи закупівель, не є документами тендерної пропозиції в розумінні Закону. ⚖️Правова позиція ВС у справі № 420/21732/21 👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 420/21732/21 від 25.02.2026 Держаудитслужба у касаційній скарзі наголосила, що документи, які надаються учасником після кінцевого строку подання тендерних пропозицій або не завантажуються до електронної системи закупівель, не є документами тендерної пропозиції учасника у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII. КАС ВС погодився з доводами скаржника з огляду на таке. Згідно з ч.ч.5,6 ст.26 Закону № 922-VIII тендерна пропозиція повинна містити підтвердження надання учасником процедури закупівлі забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення передбачено оголошенням про проведення конкурентної процедури закупівлі. Тендерні пропозиції / пропозиції після закінчення кінцевого строку їх подання або ціна яких перевищує очікув...

ЛІТЕРАТУРА. 1. Алиев Т.Т., Громов Н.А. Основные начала уголовного судопроизводства. - М.: Книга сервис, 2003. - 144 с. 2. Анисимовъ С. До чего мы обезсудили и какой нам нужен суд (Главная причина нашей безсудности). - Ростов-на-Дону, 1906. - 48 с. 3. Анциферовъ К.Д. Сборникъ статей и заметокъ по уголовному праву и судопроизводству. Издан юрид. обществом при СПб-м университете под наблюдением В.М. Володимирова и А.Ф. Кони. - СПб., 1898. - 587 с. 4. Анциферов К. К вопросу о реформе нашого мирового суда // Журнал гражданского и уголовного права. Изд. С.-Петербурского Юрид. Общества. - 1885. - Февраль. Кн. 2. - С.1-51. 5. Баженов С. Как обеспечить конституционное право граждан "на свой суд"? // Российская юстиция. - 2003. - №5 . - С.35. 6. Баршев Я. Основанія уголовного судопроизводства съ применениемъ къ Российскому уголовному судопроизводству. - СПб., 1841. - 297 с. 7. Бастрикин А.К. Взаимодействие советского уголовно-процессуального и международного права. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1980. - 133 ...

ВИСНОВКИ. За результатами проведеного дослідження в дисертації обґрунтовуються наступні основні положення, висновки та пропозиції. 1. Підсудність - це відношення між юридичною справою та судом, в силу якого в залежності від сукупності ознак і властивостей справи закон встановлює, в якому суді і в якому складі цього суду вона повинна розглядатися по першій інстанції. Інститут підсудності має подвійну правову природу, що проявляється в його одночасному закріплені як в процесуальному праві, так і в судоустрої. 2. Правила підсудності визначають стійкій юридичний зв'язок між юридичною справою та судом на основі збалансування публічних інтересів правосуддя з правами приватного інтересу в сфері юстиції. Правила підсудності дозволяють визначити конкретний суд та його склад, які повинні розглянути справу по першій інстанції; лежать в основі права особи на законного суддю; сприяють досягненню завдань кримінального судочинства; підвищують виховну та попереджувальну роль правосуддя; є процесуа...

3.3. Підсудність справ колегіальному складу суду. Реалізація ідеї диференціації судочинства в процесі судової реформи призвела до розмежування не тільки одноособових та колегіальних засад розгляду справи, але і до встановлення декількох складів суду для колегіального вирішення кримінальних справ по першій інстанції. Радянська юридична наука, розглядаючи принцип колегіальності, мала на увазі перш за все суд в складі одного професійного судді та двох народних засідателів. Новели сучасного законодавства України (ст. 129 Конституції, ст. 13 Закону України "Про судоустрій України") встановили можливість розгляду справ по першій інстанції також колегією суддів та судом присяжних. Диференціація колегіального складу суду призвела до виникнення нових проблем у визначенні підсудності справ. Ці проблеми не є новим явищем в правовій науці, а мають столітню історію та досвід їх вирішення по всьому світу. Однак, універсальної рецептури оптимального застосування колегіальних засад для винесення об'...

3.2. Підсудність справ одноособовому судді. Законодавчі новели останнього десятиліття містили значні зміни з питань складу суду, особливо при розгляді справ у суді першої інстанції. З початку дев'яностих років в Україні введено одноособовий розгляд кримінальних справ, законодавчо закріплений у ст. 17 КПК УРСР, а пізніше у ст. 129 Конституції України. Надання другого життя інституту одноособового розгляду справ після довготривалого періоду панування принципу колегіальності було обумовлено намаганням зменшити матеріальні витрати на судочинство та забезпечити оперативність розгляду нескладних справ. Однією з передумов реанімації цього порядку розгляду стала криза інституту народних засідателів, який внаслідок соціально-економічних змін за останні роки втратив попереднє значення. Інститут одноособового розгляду справ має міцне історико-правове підґрунтя, що сягає своїми коріннями стародавніх часів. На протязі тисячоліть до нього звертались в різних країнах, в тому числ...