Незнання закону суддями може спричиняти непередбачені правові наслідки або про неймовірні пригоди кіпрського майна в Україні. Критичний аналіз підходів Верховного Суду у справі №910/5717/23 в контексті принципів bona vacantia та restoration corporate rights: очевидні проблеми Касаційного господарського суду із застосуванням іноземного права У статті досліджується правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/5717/23, в якій Суд фактично відмовив у застосуванні конструкцій bona vacantia та restoration щодо корпоративних прав іноземної компанії (юрисдикція Кіпру). Автор критично аналізує аргументацію Суду, зокрема, ігнорування інститутів загального права, неправильне застосування норм міжнародного приватного права та потенційне порушення Закону України «Про міжнародні договори України». Окрему увагу приділено порівняльно-правовому аналізу практики Великої Британії, США, Кіпру та Мальти щодо restoration компаній і повернення майна з bona vacantia...

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 червня 2026 року м. Київ справа № 629/612/25 провадження № 51-4265кмо25 Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_8 , прокурора ОСОБА_9 , засудженого ОСОБА_10 (у режимі відеоконференції), захисника ОСОБА_11 (у режимі відеоконференції) розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргузахисника ОСОБА_11 на вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 18 лютого 2025 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 17 вересня 2025 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024221110000736 за обвинуваченням ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Алісівка Близнюківського району Харківської області, жителя АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК. Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційн...

У ст. 46 КК України, яка передбачає звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим, не вказано про неможливість її застосування до «двооб’єктних» кримінальних правопорушень. Для застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим потрібно встановити наявність лише тих умов і підстав, які безпосередньо зазначені у ст. 46 КК України. Встановлення інших додаткових вимог як передумови для застосування положень цієї статті є неправильним. Таких висновків дійшла об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 629/612/25. У цьому кримінальному провадженні суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за ч. 1 ст. 286 КК України. У касаційній скарзі захисник вважає, що кримінальне провадження підлягало закриттю на підставі ст. 46 КК України, оскільки обвинувачений примирився з потерпілим та відшкодував збитки....

Скорочення працівників: як повідомити про наявність інших вакансій. Нагадаємо, що, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Однак звільнення з цієї підстави допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (ч. 2 ст. 40 КЗпП). Вирішуючи трудові спори, пов’язані зі звільненням (за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП), суди в обов’язковому порядку з’ясовують: чи додержано роботодавцем норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі. На вимогу ст. 49-2 КЗпП про наступне вивільнення працівників пер...

Суд підтвердив законність штрафу ТЦК, оформленого через “Резерв+” 25 травня 2026 року Черкаський районний суд Черкаської області розглянув адміністративну справу щодо оскарження постанови ТЦК про накладення штрафу за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та військовий облік. Позивач просив суд скасувати постанову начальника ТЦК, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та оштрафовано на 17 000 гривень за неприбуття за повісткою. Також він просив закрити адміністративне провадження. У позові зазначалося, що чоловік не отримував повістки, а тому вважав, що доказів вчинення правопорушення немає. Представник позивача наголошував: сам факт винесення постанови не є доказом вини, а ТЦК не надав суду матеріалів адміністративної справи. Водночас представник відповідача пояснив, що постанова була сформована через електронний сервіс «Резерв+» після того, як сам позивач подав через застосунок заяву про визнання порушення та ...

Жорстоке поводження з тваринами: яку відповідальність і за які дії передбачає закон Жорстоке поводження з тваринами вважається не просто порушенням моральних норм. Це протиправне діяння, яке тягне за собою суворе покарання. Законодавство України встановлює чіткі правила утримання поводження та транспортування тварин і передбачає адміністративну й кримінальну відповідальність за їх порушення. При цьому відповідальність поширюється не лише на власників домашніх тварин, а й на будь-яких осіб, які вчиняють жорстокі дії щодо безпритульних або диких тварин. Що таке жорстоке поводження з тваринами? Жорстоким поводженням вважаються дії або бездіяльність, які завдають тварині болю, страждань чи призводять до травмування, каліцтва або загибелі. Повний перелік таких дій наведено в Законі України «Про захист тварин від жорстокого поводження» . Зокрема, це: - побиття, травмування, отруєння, каліцтво та вбивство тварин; - залишення тварин без нагляду в авто за температури +20°C або нижче +5°C...