⚖️ 15 млн грн — гарантовано: Верховний Суд підтвердив право сім’ї загиблого військового на повну виплату під час воєнного стану. Під час дії воєнного стану одноразова грошова допомога, яка виплачується членам сім'ї у разі загибелі (смерті) військовослужбовця визначається в сумі 15 000 000 грн. незалежно від причини смерті 🇺🇦 📌 Верховний Суд поставив крапку у важливій справі щодо виплат сім’ям загиблих військовослужбовців. Суд підтвердив: під час дії воєнного стану одноразова грошова допомога має становити 15 млн грн, якщо смерть військового пов’язана із захистом Батьківщини. 💔 У цій справі мати загиблого військового отримала лише близько 1,86 млн грн — як за «мирною» процедурою. Попри те, що військово-лікарська комісія встановила прямий зв’язок смерті із виконанням військового обов’язку, Міноборони застосувало інший підхід і зменшило виплату. ⚖️ Суд першої інстанції визнав це неправомірним, але апеляція стала на бік державного органу. Втім, Верховний Суд скасував рішення апеляції ...

Надмірна застава та нові ризики для заставодавців: коли виняток став правилом. Застава у кримінальному процесі передбачалась як реальна альтернатива триманню під вартою, а не як інша форма фактичної ізоляції людини. Однак сьогодні дедалі частіше виникає відчуття, що саме адекватна, посильна для особи застава стала винятком, тоді як захмарні суми дедалі частіше сприймаються як майже звична практика. І це відбувається в умовах, коли рівень добробуту населення не зростає, а ціна свободи, навпаки, стає дедалі вищою. Нормативна модель, закладена у КПК України, виглядає інакше. Частина четверта статті 182 КПК України прямо вимагає, щоб розмір застави визначався з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Більше того, закон прямо застерігає: застава не може бути завідомо непомірною для особи. Частина п’ята цієї ж статті допускає вихід за межі звичайних розмірів л...

⚖️ Відмова від наказу ≠ умовний строк: Верховний Суд про дисципліну, війну і шанс за ст. 81-1 КК 🇺🇦 📌 Верховний Суд підтвердив жорсткий підхід до злочинів проти військової дисципліни в умовах воєнного стану. У цій справі військовослужбовець був засуджений за відкриту відмову виконати бойовий наказ (ч. 4 ст. 402 КК України) до 5 років позбавлення волі — мінімальної межі санкції. Сторона захисту наполягала на застосуванні умовного покарання, однак суди всіх інстанцій відмовили. ⚔️ Ключова позиція: навіть за відсутності фактичних тяжких наслідків, сама відмова виконати наказ у бойових умовах становить підвищену суспільну небезпеку. Такий злочин має формальний склад і підриває боєздатність підрозділу, дисципліну та систему підлеглості, що є критично важливими під час війни. 🚫 Верховний Суд наголосив, що застосування випробування (ст. 75 КК) у подібних випадках є недопустимим, адже це створює ризик формування у військових відчуття безкарності. Превентивна функція покарання тут має особ...

Відсутність підпису судді на повному тексті рішення з об’єктивних, непереборних причин не є безумовною підставою для його скасування, якщо скорочене рішення підписане всім складом суду. У разі наявності скороченого судового рішення, підписаного всім складом суду, відсутність підпису судді в повному тексті судового рішення (підписаному іншими суддями колегії, які становлять більшість від складу суду) не є безумовною підставою для скасування судового рішення відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 411 ЦПК України (та аналогічних положень КАС України і ГПК України), якщо це обумовлено об’єктивними, непереборними причинами, які виникли після проголошення скороченого судового рішення (наприклад, смертю судді). Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду. У цій справі особа (не на користь якої був виданий судовий наказ) подала заяву про скасування судового наказу про стягнення з боржника аліментів на утримання двох дітей у розмірі 1/3 його заробітку, обґрунтовану порушенням прав спільних діт...

⚖️ Доступ до інформації ≠ обов’язок створювати її: ключова позиція Великої Палати ВС 📄 Велика Палата Верховного Суду підтвердила: право на доступ до публічної інформації поширюється лише на вже існуючу, зафіксовану інформацію, а не на ту, яку потрібно створювати або аналізувати. У цій справі позивач вимагав від Верховної Ради надати скан-копії всіх актів, що містять обмеження на перетин кордону, однак суд дійшов висновку, що такий запит фактично передбачає аналітичну роботу та формування нового інформаційного продукту. 🧠 Суд наголосив: якщо для відповіді потрібно здійснити правовий аналіз, узагальнення або відбір документів за певними критеріями — це вже не є запитом на публічну інформацію в розумінні закону. Відповідно, розпорядник інформації не зобов’язаний виконувати такі дії, оскільки це виходить за межі його обов’язків і наближається до надання правової допомоги. 📚 Також підкреслено, що законодавчі акти є відкритими та доступними з офіційних джерел, але формування їхнього пере...

Що є запитом на інформацію в розумінні Закону № 2939-VI. Позивач звернувся до ВР України із запитом на інформацію, в якому просив надати скан-копії законодавчих актів, що перебувають у розпорядженні, які встановлюють обмеження чи заборони громадянам України в перетині державного кордону України. ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/135443479 від 02.04.2026 у справі № 240/12897/25 погодилась з висновком суду першої інстанції про те, що звернення скаржника за своєю суттю не є запитом на інформацію в розумінні Закону № 2939-VI, оскільки не містить конкретного опису запитуваної інформації чи реквізитів документів, а сформульоване узагальнено, не передбачає надання уже відображеної та задокументованої інформації будь-якими засобами, а передбачає створення нової інформації шляхом аналітичної обробки нормативного матеріалу та надання його у вигляді узагальненого результату. Розгляд запиту позивача по суті не передбачений у межах Закону № 2939-VI, оскільки запит...