Колегія суддів відмовила скаржниці у задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця. Ініціаторка звернення ні в місцевому, ні в апеляційному суді не надала доказів на підтвердження підстав для винесення виконавцем постанови про виключення відомостей про неї як боржниці із Єдиного реєстру боржників згідно з п. 24 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5. Рівненський апеляційний суд переглянув ухвалу суду попередньої інстанції, оскаржену скаржницею, якою їй відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця та відхилено вимогу про зобов’язання Відділу примусового виконання рішень виключити інформацію щодо неї з Єдиного реєстру боржників. В апеляційній скарзі скаржниця вказала, що її подальше перебування у статусі постійної боржниці у зв’язку із наявністю в Єдиному реєстрі боржників відомостей, внесених при відкритті виконавчого провадженні, обмежує її права та...

Повістка – не для позову: суд у Києві закрив провадження щодо оскарження дій ТЦК. Суд встановив, що виклик військовозобов'язаного – інструмент оповіщення, а не акт для скасування. Київський окружний адміністративний суд закрив провадження у справі за позовом про скасування повістки. Суд констатував, що повістка не є індивідуальним адміністративним актом або рішенням суб’єкта владних повноважень у розумінні КАС України. Спроби оскаржити виклик до ТЦК – процесуально недопустимі. Немає акта – немає і спору. Київський окружний адміністративний суд розглянув у письмовому провадженні матеріали адміністративної справи № 320/47714/24. Позивач просив визнати протиправною та скасувати повістку, видану територіальним центром комплектування. Провадження було відкрито, однак у процесі перевірки суд дійшов висновку про відсутність предмета адміністративного спору. Визначальним для суду стало питання юрисдикції. Відповідно до статті 19 КАС України адміністративні суди розглядають публічно-правові ...

ВС зменшив штраф апеляційного суду у розмірі 90 тис. грн. за невиконання ухвал суду, оскільки такий штраф не може вважатися покаранням та є непомірним фінансовим тягарем для заявника. (ВС КГС №910/15398/18 від 22.12.2025 р.) Фабула судового акту: Третя особа на стороні позивача (далі - скаржник), не погодившись із додатковим рішенням суду, звернулась до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просила скасувати таке рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення. Апеляційний суд відкрив провадження, та своєю ухвалою зобов’язав скаржника здійснити переклад на естонську мову оскаржуваного рішення Господарського суду та додаткового рішення, а також всіх поданих апеляційних скарг та ухвали апеляційного господарського суду про відкладення розгляду справи і надати суду у двох примірниках через відділ документального забезпечення. Чому тільки скаржника - а не всіх апелянтів заставили перекладати, питання риторичне. Згодом повторно з...

Суб’єкти, які мають повноваження залучати осіб до конфіденційного співробітництва. За ст. 275 КПК, під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, передбачених КПК (ст. 275 КПК). Прокурор у цій статті не згадується. Утім, за ч. 6 ст. 246 КПК, за рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи. Перелік цих осіб не зазначений. У науці є певна дискусія щодо того, чи має повноваження прокурор залучати осіб до конфіденційного співробітництва. У практиці Касаційного кримінального суду прокурор згадується як учасник, який може залучати до конфіденційного співробітництва, і це не визнається порушенням: - висновок суду першої інстанції про те, що виключно слідчий має право залучати осіб в рамках конфіденційного співробітництва...

Щодо сумлінної відмови від військової служби. Обґрунтовуючи наявність у справі виключної правової проблеми, колегія суддів зазначила, що національне законодавство не виключає можливості здійснення громадянином права на сумлінну відмову від військової служби навіть під час дії воєнного стану, якщо в порядку, встановленому КПК України, доведено наявність відповідних релігійних переконань у особи і їх непереборний конфлікт із виконанням цією особою обов`язку проходити військову службу. ККС також зазначив, що положення ч. 4 ст. 35 Конституції України у їх взаємозв`язку із визначеними ч. 3 ст. 8 Основного Закону, унеможливлюють перекладання на людину негативних наслідків відсутності законодавчого механізму реалізації конституційного права громадянина, адже впровадження такого регулювання є сферою відповідальності Держави. Відсутність механізму реалізації права громадян на проходження альтернативної служби не свідчить про відсутність такого права і не може призводити до притягнення особи ...

♻️Трохи про переважні права спадкоємців Постанова КЦС ВС від 22.01.2026 у справі № 351/1781/20 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/134040943 📖Касаційний суд зауважує, що: 1️⃣переважні права супроводжують заключний етап спадкових правовідносин і є логічним продовженням статті 1278 ЦК України, оскільки питання про здійснення переважних прав може ставитися на стадії поділу спадкового майна, виділу з нього частки чи перерозподілу спадщини, якщо майно збереглося у натурі, тобто здійснення спадкових прав спадкоємцями, які набули право на спадкування та прийняли спадщину (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 вересня 2018 року в справі № 743/126/17); 2️⃣аналіз статті 1279 ЦК України, так й інших норм спадкового права, дозволяє змоделювати декілька ситуацій крізь призму допустимості виникнення у спадкоємців переважних прав: (1) складення заповіту, в якому визначено кілька спадкоємців із розподілом всієї спадщини ...