Право на подання позову = обізнанність з мотивами прийняття рішення. ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/134160145 від 12.02.2026 у справі № 990/366/25 вкотре звернула увагу, що можливість учасника справи реалізувати своє право на подання позову / заяви має корелювати з обізнаністю цієї особи з мотивами прийняття відповідного рішення. Обізнаність з правовими підставами та мотивами прийняття рішення зумовлює виникнення в особи інтересу у зверненні до суду щодо захисту своїх прав, свобод та інтересів у разі виявлення їх порушення та надалі дає змогу підготувати аргументовану позовну заяву. Не заперечуючи висновку суду першої інстанції про те, що з моменту розміщення оскаржуваного рішення на офіційному вебсайті ВККС позивачка мала можливість ознайомитися з його змістом, ВПВС зазначила, що об`єктивна можливість встановити факт порушення її прав виникла лише після отримання повного тексту рішення, оскільки в день його ухвалення позивачка була ознайомлена лише з вступн...

Дисциплінарна відповідальність судді за роздуми в судових рішеннях. ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/134160146 від 12.02.2026 у справі № 990SCGC/43/25 погодилась з висновком ВРП, що вчинення суддею дій, які полягають у порушенні розгляду заяв про самовідвід і розгляді справи за участю учасника справи, який перебуває у прямому підпорядкуванні судді, є дисциплінарним проступком. Окрім того, за змістом оскаржуваного рішення ВРП предметом розгляду в дисциплінарній справі щодо судді були, зокрема, викладені у судових рішеннях твердження, що «…Національна поліція України, її територіальні органи є компаніями, які очолюються директорами, надають поліцейські послуги та здійснюють підприємницьку діяльність»; а також міркування та висновки стосовно законності карантину; міркування щодо відсутності факту існування України, органів її державної влади; опис конспірологічних теорій, які в тому числі заперечують факт розпаду СРСР, факт існування України як незалежної держави т...

Щодо закриття провадження за ст. 346 КК України на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України (закінчення строку досудового розслідування, крім випадку повідомлення про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи). Верховний Суд дійшов висновку, що кримінальне провадження за обвинуваченням особи у вчиненні злочину, передбаченого ст. 346 «Погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча» КК України, не може бути закрите судом на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв’язку із закінченням строків досудового розслідування, визначених ст. 219 КПК України. Висновок судів попередніх інстанцій про те, що цей злочин не є злочином проти життя та здоров’я особи, оскільки його безпосереднім об’єктом є авторитет органів державної влади, не враховує того, що додатковим безпосереднім об’єктом злочину, передбаченого ст. 346 КК України, є здоров’я особи, на заподіяння шкоди якому було спрямовано дії обвинуваченого. У цьому кримінальному провадже...

Закриття кримінального провадження щодо злочинів проти життя та здоров’я особи: доктринальні та практичні проблеми. У статті досліджено, головним чином крізь призму практики Європейського суду з прав людини, Конституційного Суду України та Верховного Суду особливості закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Розглянуто низку теоретичних та практичних аспектів застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України в світлі позицій, викладених у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 13 лютого 2023 року. Доведено, що поняття «злочин проти життя та здоров’я особи», вжите в нормі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, охоплює (включає) не лише зло-чини, передбачені у розділі II Особливої частини КК України, а може включати й інші види злочинів, в яких об’єктом посягання є суспільні відносини щодо безпеки життя та здоров’я особи. Автори відстоюють позицію, що правильним буде визначати поняття «злочин проти життя та здоров’я особи», вихо...

🏛 Аналіз постанови Верховного Суду від 12.03.2024 (справа № 591/3571/23) як прецеденту скасування судового рішення через порушення територіальної підсудності. Виходячи із загального конституційного принципу права особи на розгляд справи судом, встановленим законом (ст. 6 Конвенції; ст. 8 Закону «Про судоустрій і статус суддів»; ст. 129 Конституції України), Верховний Суд виходив із того, що компетентність суду є обов’язковою складовою законності судового рішення (ст. 370 КПК України), а дотримання правил підсудності гарантує реалізацію права на законного суддю та рівність перед судом (ст. 24 Конституції України; ст. 10 КПК України); далі Суд застосував загальне правило територіальної підсудності, за яким кримінальне провадження здійснюється судом за місцем вчинення кримінального правопорушення, а якщо його встановити неможливо — за місцем закінчення досудового розслідування (ст. 32 ч. 1 КПК України), з урахуванням спеціального регулювання періоду воєнного стану, яке не змінює базовог...

Апеляційна скарга на постанову суду про притягнення за ст. 172-8 КУпАП: До Апеляційного суду Кіровоградської області Адреса: [вказати повну адресу суду] Апелянт: ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки: [за наявності] Справа № 404/11167/25, Провадження 3/404/2884/25 Апеляційна скарга на постанову Фортечного районного суду м. Кропивницького від 18.12.2025 1. Загальні положення Я, ОСОБА_1, не погоджуюся з постановою Фортечного районного суду м. Кропивницького від 18.12.2025 року про притягнення мене до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-8 КУпАП та вважаю її незаконною та необґрунтованою. Згідно зі ст. 303–308 КУпАП, апеляційна скарга подається для перевірки законності та обґрунтованості судового рішення першої інстанції, а також відповідності його фактичним обставинам справи та доказам, що були досліджені у суді. 2. Обґрунтування скарги 2.1. Відсутність складу адміністративного правопорушення Ч. 1 ст. 172-8 КУпАП передбачає відповідальність за...