🛡️ Верховний Суд захистив мешканців від нічного шуму: «Ренесанс Клуб» у Львові обмежено в роботі! ⚖️ ✅ Перемога права на спокійний відпочинок! 25 березня 2020 року Верховний Суд у справі № 461/8656/17 частково задовольнив касаційну скаргу мешканця будинку у Львові. Суд заборонив Приватному підприємству «Монтана» (відомому як «Ренесанс Клуб») здійснювати розважальну діяльність у нічний час (з 22:00 до 08:00) у нежитловому приміщенні житлового будинку. 🔇 Це стосується саме розважальної клубної діяльності, яка супроводжувалася гучною музикою, дискотеками, караоке та іншими джерелами шуму. Суд визнав, що така діяльність грубо порушує права сусідів на відпочинок, здоров’я та спокійне проживання у власній квартирі. 🏠 Чому це важливо? Мешканці будинку роками скаржилися на перевищення санітарних норм шуму (встановлено численними замірами — перевищення на 8–17 дБА і більше). Апеляційний суд раніше задовольнив позов лише частково (заборонив лише дискотеки та караоке + зобов’язав налагодити в...

🛑 Санкції = стоп-реєстрація? Верховний Суд окреслив межі обов’язків держреєстратора ⚖️ У постанові від 23 березня 2026 року Верховний Суд розглянув принципово важливе питання: чи зобов’язаний державний реєстратор (зокрема нотаріус) перевіряти факт застосування санкцій під час проведення реєстраційних дій і які наслідки має ігнорування цього обов’язку. 📌 Суд підтвердив: навіть до прямих змін у законодавстві, обов’язок перевіряти санкції фактично випливав із загальних норм, зокрема Закон України «Про санкції» та законодавства про держреєстрацію. Якщо до особи застосовані санкції (наприклад, блокування активів), це може створювати пряму підставу для відмови у державній реєстрації, оскільки такі дії суперечать закону 🚫 💡 Ключовий акцент: реєстратор має не просто формально приймати документи, а активно перевіряти інформацію — у реєстрах, інформаційних системах та інших офіційних джерелах. При цьому критичним є не лише факт існування санкцій, а й реальна можливість дізнатися про них на ...

🔄 Верховний Суд змінив запобіжний захід та зарахував домашній арешт у строк покарання: постанова у справі про розбещення неповнолітньої (ст. 156 КК України) ⚖️ Підстави для зміни запобіжного заходу у вироку суду першої інстанції ⚖️ Дніпровський районний суд м. Києва, ухвалюючи обвинувальний вирок від 08 листопада 2023 року, у резолютивній частині змінив засудженому запобіжний захід з домашнього арешту на тримання під вартою до набрання вироком законної сили. Суд мотивував це обставинами справи, зокрема діями обвинуваченого безпосередньо перед судовими дебатами (прибуття до ТЦК замість отримання медичної довідки), які були розцінені як намір ухилитися від відбування покарання. Київський апеляційний суд погодився з такою позицією, вказавши, що місцевий суд діяв у межах повноважень, передбачених п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК. Верховний Суд визнав ці доводи захисника безпідставними: зміна запобіжного заходу була законною і обґрунтованою, оскільки суди попередніх інстанцій навели детальні мотиви ...

Обрання запобіжного заходу на підставі вироку, який не набув законної сили. В практиці, досить часто трапляються випадки, коли суди першої інстанції виносять обвинувальний вирок, змінюючи при цьому запобіжний захід обвинувачуваним, встановлюючи строк дії такого запобіжного заходу, з посиланням на подію – до набрання таким вироком законної сили. Для прикладу наведу цитату з реального вироку: «Обрати відносно засудженого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, взявши його під варту із зали суду». Частково це питання висвітлено в п. 9 листа, підготовленого на підставі Постанови пленуму ВССУ № 14 від 19 грудня 2014 року, відповідно до якої Суд зазначив: «З метою забезпечення прав засудженого суду апеляційної інстанції в разі неможливості завершення провадження в апеляційному порядку до спливу двомісячного строку з дня ухвалення вироку судом першої інстанції необхідно незалежно від наявності відповідних клопотань сторін кримінального провадження р...

Тримання під вартою на підставі вироку: неможливо відпустити та неможливо утримувати. «Обрати відносно засудженого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, взявши його під варту в залі суду» – речення без якого резолютивна частина вироків в українських судах майже неможлива, хоча й є не обов’язковим. В той же час, відсутність такого речення у судових вироках вирішіть проблему грубого та системного порушення прав людини. Відповідно до п.п. 4 п. 1 ч. 4 ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку суд може прийняти рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили. Порядок набрання вироком законної сили регламентований ст. 532 КПК України, відповідно до якої вирок або ухвала суду першої інстанції, ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В свою чергу, ...

⚖️ Верховний Суд скасував рішення апеляції у справі про «вплив за хабар»: питання доказів і записів розмов — під сумнівом 📌 Верховний Суд частково задовольнив касаційні скарги засудженого та його захисника у справі щодо отримання неправомірної вигоди суддею. Попри обвинувальний вирок та його пом’якшення апеляцією, касаційна інстанція виявила істотні порушення процесуального закону під час перегляду справи. 🔍 Особливу увагу суд приділив доказам у вигляді аудіозаписів. Захист стверджував про їх можливу недостовірність, монтаж або навіть імітацію голосу, проте суди попередніх інстанцій відмовили у проведенні фоноскопічної експертизи без достатніх мотивів. Верховний Суд наголосив: за наявності обґрунтованих сумнівів така експертиза може бути критично важливою для встановлення істини ⚠️ 📱 Окремо Суд звернув увагу на спосіб отримання цих записів: свідок здійснював запис телефонних розмов самостійно — на диктофон або телефон — і вже потім передав їх слідчим. За таких обставин існує сумнів...