ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ людини СПРАВА «СТОРОЖУК ТА КОНОНОВ ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF STOROZHUK AND KONONOV v. UKRAINE) (Заява № 13577/16 та № 48768/16). Стислий виклад рішення від 08 лютого 2024 року У цій справі заявники зазнали жорстокого поводження працівників міліції, в подальшому, за вказаними фактами не було проведено ефективних розслідувань. До Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) заявники скаржилися за статтею 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) на жорстоке поводження з ними працівників міліції та непроведения ефективного розслідування їхніх скарг. Заявник у заяві № 13577/16 також скаржився за пунктом 1 статті 5 Конвенції на те, що його свавільно затримали, надягнули на нього кайданки, тримали у службовому автомобілі працівників міліції, а потім доправили до наркологічного диспансеру без будь-яких на те підстав і належного документування. Заявник у заяві №48768/16 також скаржився за пунктом 3 статті 5 Конвенції на надмірну тривалість тримання його під вартою під час розслідування та судового розгляду його кримінальної справи, а також за пунктом 1 статті 6 Конвенції на надмірну тривалість кримінального провадження щодо нього. Розглянувши скарги заявників за статтею 3 Конвенції, Європейський суд зазначив, що наведені заявниками описи обставин жорстокого поводження з ними є детальними і послідовними, та дійшов висновку, що держава несе відповідальність за це, отже заявники зазнали жорстокого поводження, яке має бути кваліфіковане як нелюдське та таке, що принижує гідність. Крім того, посилаючись на рішення у справі «Каверзін проти України»у Європейський суд вказав, що небажання органів державної влади забезпечити оперативне та ретельне розслідування скарг на жорстоке поводження працівників правоохоронних органів становить системну проблему, і констатував порушення процесуального та матеріального аспектів статті 3 Конвенції у зв’язку зі стверджуваним жорстоким поводженням із заявниками. Щодо решти скарг заявників Європейський суд, враховуючи всі наявні у нього матеріали, дійшов висновку, що вони також свідчать про порушення Конвенції у світлі його висновків у рішеннях у справах проти України. ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО «1. Вирішує об’єднати заяви; 2. Оголошує заяви прийнятними; 3. Постановляє, що було порушено як матеріальний, так і процесуальний аспекти статті З Конвенції у зв’язку зі скаргами на жорстоке поводження, висунутими в обох заявах; 4. Постановляємо було порушено пункт 1 статті 5 Конвенції у зв’язку зі скаргою, висунутою паном А.М. Сторожуком у заяві № 13577/16; 5. Постановляє, що було порушено пункт 3 статті 5 Конвенції у зв’язку зі скаргою на тривалість тримання під вартою під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження щодо заявника, висунутою паном К.С. Коконовим у заяві № 48768/16; 6. Постановляє, що було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції у зв’язку зі скаргою на тривалість кримінального провадження,висунутою паном К.С. Кононовим у заяві № 48768/16; 7. Постановляє, що: (a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблицях в додатку, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу; (b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти. 8. Відхиляє решту вимог щодо справедливої сатисфакції.