Аналітичний огляд рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного у І кварталі 2024 року. Аналітичний огляд надсилається на виконання статті 14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та містить аналіз обставин, які призвели до визнання Європейським судом з прав людини (далі - Європейський суд) порушень Україною положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). L Щодо порушення статті 5 (право на свободу та особисту недоторканість) Конвенції Порушення статті 5 Конвенції встановлено у рішеннях Європейського суду у справах «Цеге фон Мантейфель проти України» (заява № 29804/16, рішення від 11.01.2024), «Мухтаркулиєв та інші проти України» (заява № 57031/21 та 5 інших заяв, рішення від 18.01.2024), «Радченко та Абрамов проти України» (заяви № 5312/20 та № 22627/20, рішення від 18.01.2024), «Ролік та Шандра проти України» (заяви № 13921/17 та № 54870/21, рішення від 18.01.2024), «Єфремов і Тамков проти України» (заяви № 52812/16 та № 59051/21, рішення від 18.01,2024), «Агєєв та інші проти України» (заява № 39666/16 та 2 інші заяви, рішення від 18.01.2024), «Сторооюук та Кононов проти України» (заяви № 13577/16 та № 48768/16, рішення від 08.02.2024), «Костючеико та інші проти України» (заява № 8908/22 та 10 інших заяв, рішення від 28.03.2024), «Буйлук та інші проти України» (заява № 55250/16 та 2 інші заяви, рішення від 28.03.2024) Обставини, що призвели до порушення Конвенції: 1) надмірна тривалість тримання під вартою під час досудового розслідування (рішення Мухтаркулиєв та інші проти України, Радченко та Абрамов проти України, Єфремов і Тамков проти України, Сторооюук та Кононов проти України, Костюченко та інші проти України, Буйлук та інші проти України); 2) недоліки у провадженні щодо перегляду/перевірки законності тримання під вартою (рішення Агєєв та інші проти України, Костюченко та інші проти України); 3) відсутність відповідних та достатніх підстав для тримання заявників під вартою (рішення Ролік та Шандра проти України); 4) відсутність або надання неналежного відшкодування у зв’язку з недоліками у провадженні щодо перегляду законності тримання під вартою або тривалим триманням під вартою (рішення Радченка та Абрамов проти України, Агєєв та інші проти України, Костюченко та інші проти України, Бушу к та інші проти України). Для вирішення встановлених Європейським судом проблем пропонуємо: під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою брати до уваги наявність в Україні системної проблеми неналежних умов тримання під вартою, констатованої у групі справ «Невмержицький/Мельник/Сукачов проти України» (заява № 54825/00), та незаконної, надмірної і необгрунтованої тривалості тримання під вартою, констатованої у групі справ «Ігнатов проти України»; у кожному випаду розглядати можливість обрання запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою; брати до уваги висновки КМ РЄ, викладені у рішенні за результатами останнього розгляду групи справ «Ігнатов проти України» https://searcfa.coe.ipt/cm/pages/result details.aspx?obiectid~0900001680а2с 12с, відповідно до яких позитивною відзначена тенденція зменшення судових рішень, які санкціонують тримання під вартою. Довідково: про встановлені Європейським судом порушення Конвенції було повідомлено Кабінет Міністрів України, а також поінформовано Апарат Верховної Ради України. II. Щодо порушення статті 6 (право на справедливий суд) Конвенції Порушення статті 6 Конвенції встановлено у рішеннях Європейського суду у справах «Григоров проти України» (заява № 44442/13, рішення від 11.01.2024), «Мухтаркулиєв та інші проти України» (заява № 57031/21 та 5 інших заяв, рішення від 18.01.2024), «Салков та інші проти України» (заява № 13087/17 та 10 інших заяв, рішення від 18.01.2024), «Козачук та інші проти України» (заява № 6235/17 та 10 інших заяв, рішення від 18.04.2024), «Сторожук та Кононов проти України» (заяви № 13577/16 та № 48768/16, рішення від 08.02.2024), «Білокінь та інші проти України» (заяви № 3779/14 та 2 інші заяви, рішення від 08.02.2024), «Жолонко та інші проти України» (заява № 18371/17 та 3 інші заяви, рішення від 22.02.2024), «Пєвнєв та інші проти України» (заява № 19907/18 та 7 інших заяв, рішення від 14.03.2024), «Сливинський та Чубар проти України» (заяви № 47711/22 та№ 7365/23, рішення від 28.03.2024), «Костюченко та інші проти України» (заява № 8908/22 та 10 інших заяв, рішення від 28.03.2024), <<Діденко проти України» (заява № 5800/22, рішення від 28.03.2024), «Буйлук та інші проти України» (заява № 55250/16 та 2 інші заяви, рішення від 28.03.2024). Обставини, що призвели до порушення Конвенції: 1) надмірна тривалість кримінальних/цивільних проваджень (рішення Мухтаркулиєв та інші проти України, Салков та інші проти України, Козачук та інші проти України, Сторожук та Кононов проти України, Білокінь та інші проти України, Жолонко та інші проти України, Пєвнєв та інші проти України, Сливинський та Чубар проти України, Костюченко та інші проти України, Буйлук та інші проти України); 2) незабезпечення заявнику права на доступ до апеляційного суду внаслідок несвоєчасного отримання заявником постанови суду першої інстанції у його справі (рішення Григоров проти України); 3) порушення судом принципу рівності сторін внаслідок неповідомлення заявників про апеляційні скарги, подані у їх справах (рішення Діденко проти України). Для вирішення встановлених Європейським судом проблем пропонуємо забезпечити апеляційні та місцеві суди методичною інформацією з питань правозастосування та вжити відповідні заходи для забезпечення: дотримання розумних строків судового розгляду справ, що є складовою ефективного правосуддя; забезпечити своєчасне вручення сторонам судового процесу рішення суду у справі. Довідково: про встановлені Європейським судом порушення Конвенції було повідомлено Кабінет Міністрів України, а також поінформовано Апарат Верховної Ради України. III. Щодо порушення статті 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя) Конвенції Порушення статті 8 Конвенції було констатовано у рішеннях Європейського суду у справах «Єсічко та інші проти України» (заява № 35659/13, рішення від 08.02.2024). Обставини, що призвели до порушення Конвенції: 1) ненаведення судами достатніх підстав, аби довести існування нагальної суспільної потреби у спірному рішенні про виселення заявників, або обґрунтованості пропорційності такого виселення (рішення Єсічко та інші проти України). Для вирішення встановлених Європейським судом проблем пропонуємо вжити заходів для: неухильного дотримання та ефективного застосування суддями положень Конвенції, практики Європейського суду та чинного національного законодавства щодо дотримання принципу пропорційності та встановлення справедливого балансу, зокрема, у справах щодо втручання у право особи на повагу до житла; суддям забезпечувати ретельну оцінку аргументів, викладених у позовах, та не допускати у майбутньому прийняття рішень без урахування усіх доводів заявників, а також не допускати винесення необгрунтованих та безпідставних рішень. Довідково: про встановлені Європейським судом порушення Конвенції було повідомлено Кабінет Міністрів України, а також поінформовано Апарат Верховної Ради України. IV. Щодо порушення статті 10 (свобода вираження поглядів) Конвенції Порушення статті 10 Конвенції було констатовано у рішенні Європейського суду у справі «Торбіч проти України» (заяви № 41713/13 та № 29980/15, рішення від 28.03.2024). Обставини, що призвели до порушення Конвенції: 1) відмова Центральної виборчої комісії та суду надати журналістам доступ до автобіографій та фотографій всіх кандидатів для участі у виборах до Верховної ради України, яка містилася у ЦВК (рішення Торбіч проти України). Для вирішення встановлених Європейським судом проблем пропонуємо вжити заходів для: забезпечення доступу до публічної інформації з метою недопущення аналогічних порушень у майбутньому. Довідково: про встановлені Європейським судом порушення Конвенції було повідомлено Кабінет Міністрів України. V. Щодо порушення статті 11 (свобода зібрань та об’єднання) Конвенції Порушення статті 11 Конвенції було констатовано у рішенні Європейського суду у справі «Черемський проти України» (заява № 20981/13, рішення від 07.12.2023). Обставини, що призвели до порушення Конвенції: 2) обмеження права заявника на проведення зібрання не ґрунтувалося на положеннях законодавства, які б відповідали вимогам Конвенції щодо якості закону (рішення Черемський проти України). Для вирішення встановлених Європейським судом проблем пропонуємо вжити заходів для: забезпечення неухильного дотримання суддями вимог Конвенції, практики Європейського суду та національного законодавства, зокрема під час обмеження права на свободу зібрань. Довідково: про встановлені Європейським судом порушення Конвенції було повідомлено Кабінет Міністрів України. VI. Щодо порушення статті 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції Порушення статті 13 Конвенції було констатовано у рішеннях Європейського суду у справах «Мухтаркулиєв та інші проти України» (заява № 57031/21 та 5 інших заяв, рішення від 18.01.2024), «Радченко та Абрамов проти України» (заяви № 5312/20 та№ 22627/20, рішення від 18.01.2024), «Салков та інші проти України» (заява № 13087/17 та 10 інших заяв, рішення від 18.01.2024), «Козачук та інші проти України» (заява № 6235/17 та 10 інших заяв, рішення від 18.04.2024), «Білокінь та інші проти України» (заяви № 3779/14 та 2 інші заяви, рішення від 08.02.2024), «Жолонко та інші проти України» (заява № 18371/17 та 3 інші заяви, рішення від 22.02.2024), «Сімон проти України» (заява № 41877/21, рішення від 22.02.2024), «Певнеє та інші проти України» (заява № 19907/18 та 7 інших заява, рішення від 14.03.2024), «Петраковський та Леонтьев проти України» (заяви № 26815/16 та № 43612/16, рішення від 21.03.2024). Обставини, що призвели до порушення Конвенції: 1) відсутність ефективного засобу юридичного захисту щодо скарг на надмірну тривалість кримінальних/цивільних проваджень (рішення Мухтаркулиєв та інші проти України, Салков та інші проти України, Козачук та інші проти України, Білокінь та інші проти України, Жолонко та інші проти України, Пєвнєв та інші проти України)] 2) відсутність ефективного засобу юридичного захисту щодо скарг на неналежні умови тримання під вартою в установах ДКВС України (рішення Мухтаркулиєв та інші проти України, Петраковський та Леонтьев проти України); 3) відсутність ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з ненаданням належної медичної допомоги під час тримання під вартою (рішення Радченко та Абрамов проти України, Сімон проти України). Для вирішення встановлених Європейським судом проблем пропонуємо вжити заходів для: недопущення надмірно тривалого розгляду справ суддями; належного розгляду скарг на неналежні умови тримання під вартою в установах ДКВС України та ненадання належної медичної допомоги. Довідково: про встановлені Європейським судом порушення Конвенції було повідомлено Кабінет Міністрів України, а також поінформовано Апарат Верховної Ради України. VII. Щодо порушення статті 1 Першого протоколу (захист права власності) до Конвенції Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції було констатовано у рішенні Європейського суду у справі «Шмакова проти України» (заява № 70445/13, рішення від 11.01.2024). Обставини, що призвели до порушення Конвенції: 1) незаконне позбавлення заявниці права власності на земельну ділянку за результатами провадження, ініційованого прокурором з метою повернення цієї земельної ділянки заводу, який перебуває у державній власності (рішення Шмакова проти України). Для вирішення встановлених Європейським судом проблем пропонуємо вжити заходів для: дотримання положень Конвенції та практики Європейського суду, зокрема, пропорційності втручання меті, дотримування справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Довідково: про встановлені Європейським судом порушення Конвенції було повідомлено Кабінет Міністрів України. З перекладами українською мовою вказаних рішень Європейського суду можна ознайомитися на офіційному сайті Міністерства юстиції України fottps://miniust.gov.ua/m/rishemva-schodo-ukraini-vineseni-evropevskim-sudom-z-prav-lvudim) та на офіційному сайті Європейського суду HUDOC (https://hudoc.echr.coe.int/eng).